Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
Эй, как дела, земеля? Ну, вот, решил я рассказать тебе одну историю про то, как я как наркоман-рэпер купил шишки марихуаны и победил в турнире по видеоигре Dota. Это был день, который я запомню навсегда, все было высшее, братан.
Знаешь, вот так вышло. Я недавно с таким пацаном подружился, он мне рассказал про притон, где можно закладки травить. Лайтовый гашиш был его самая мощная страсть, а я как-то до этого не пробовал, так что решил попробовать. Ведь наркотики – это наука и химия, а я, как настоящий химик, не мог пройти мимо.
И вот, однажды, я совершенно случайно оказался в этом притоне. Мне знакомый представил меня своему дилеру, назовут его Груша, парень был в теме, молодой и крутой. Он устроил мне настоящую афишу. Я сказал, что мне нужно что-то легкое, чтобы на автопилоте можно было самому себя побаловать. Груша кивнул, ухмыльнулся и налил мне чашечку чая, в котором было что-то волшебное.
И вот, началась моя история. Я выпил чай, и вскоре почувствовал, как облака начали танцевать над моей головой. Я отправился на волнах этого легкого состояния гашишного экстаза, ощущая каждую молекулу, каждую вибрацию воздуха. Это был невероятный опыт, словно я стал героем фантастического фильма.
Но это было только начало. После того, как я отдохнул и провел время наслаждаясь этим состоянием, я решил включить свою любимую Dota и сразиться с друзьями в онлайн баталиях. И тут меня осенило! Ведь я не просто затравлю всех, я сделаю это на гашишном автопилоте! В этот момент я почувствовал себя настоящим чемпионом, а все остальное стало вторичным.
Я сел за компьютер и начал рубить врагов. Мое сознание было настолько открытым и гибким, что я видел каждый их ход задолго до того, как они его сделают. Мои рефлексы были острыми как бритва, словно я обладал сверхчеловеческой силой. Я перемещался между героями так легко, будто они были всего лишь детскими игрушками. Мои друзья, которые просто смотрели на это происходящее, скрипели зубами от зависти.
И тут произошло чудо. Моя команда победила все матчи в турнире. Я стал настоящим звездным игроком, и каждый знал мое имя. Мои друзья восхищались моей игрой, называли меня дотой-гения. Чтобы отпраздновать победу, мы собрались в квартире, и я поделился с ними своей шикарной закладкой марихуаны. Мы включили любимый трек, устроили настоящую вечеринку и долго смеялись, обсуждая наши приключения в мире Dota.
С того дня я понял, что все возможно. Я понял, что нужно мечтать и стремиться к своим целям, несмотря на все преграды на пути. Даже если ты наркоман-рэпер, даже если тебя называют дурочкой, ты можешь достичь невероятных высот. И, конечно же, не стоит забывать о друзьях, ведь они всегда будут твоей поддержкой и помощью в любых ситуациях.
Так что, братан, в своей жизни не забывай мечтать и верить в себя. Всегда готовься к новым вызовам и побеждай в любой игре, будь то Dota или сама жизнь. Наслаждайся каждым мгновением, будь каким угодно, и помни, что ничто не может остановить тебя, если ты идешь по своему пути.